Bendász István 1903. augusztus 3-án született Borhalmon (Бобовище). Az elemi iskola első évét Scrantonban (USA) végezte, majd Munkácson, Szentmihálykörvélyesen és Máramarosszigeten folytatta. A gimnáziumot Máramarosszigeten és Sárospatakon, a teológiát Ungváron végezte. 1928. február 12-én szentelte pappá Gebé Péter püspök. 1941-től a felsőveresmarti (Велика Копаня) Csodatevő Szent Miklós templom parókusa volt. 1949. május 27-én tartóztatták le. 1949. július 18-án huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Ungváron, Kijevben, Kujbisevben és Karagandában raboskodott. 1955. január 10-én tért haza. Lágerévei után gyűjtötte a Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye történetével és a görögkatolikus papcsaládokkal kapcsolatos iratokat. Könyv- és irathagyatéka a Bendász István Görögkatolikus Könyvtár és Levéltár alapító gyűjteménye. 1990 júliusában az újjáalakult egyházmegye első kanonokjává nevezték ki. 1991. augusztus 13-án hunyt el Beregszászban. 1991. augusztus 23-án rehabilitálták. Felesége Bacsinszky Mária 1988. november 24-én hunyt el Beregszászon. Gyerekek: Katalin (1929), Magdolna (1932), Dániel (1938).
Стефан Бендас, народився 3-го серпня 1903-го року у Бобовищі.
Початкову школу закінчив у Скрантоні (Пенсільванія), після повернення додому, у Мукачеві
Грушові та
Сату-Маре, гімназію в Сату-Маре та
Шарошпотоку (Угорщина), теологію в Ужгороді. Висвячений 12-го лютого
1928-го року, єпископом Гебей Петром. Від
1941-го року був парохом церкви Св.Миколая Чудотворця Великій Копані. Жінка, Бачинська Марія померла 24-го листопада 1988-го
року в Берегові. Діти:
Катерина (1929), Магдалина (1932), Даниіл (1938). Арештований
27-го травня 1949-го року. 18-го липня 1949-го року засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував в
Ужгороді Києві Куйбишеаі та Караганді. Додому повернувся 10-го січня 1955-го
року. Роки, які прожив після лагерів, присвятив збиранню документів пов'язаних з
історією єпархії та сім'ями священників. У липні 1990-го року був призначений каноніком. Помер 13-го серпня 1991-го року у Берегові.
Реабілітований 23-го серпня 1991-го року.