Marina János 1893. október 1-én született Középapsán (Szerednye Vogyane). Az elemi iskolát Középapsán és Máramarosszigeten, a gimnáziumot Máramarosszigeten, a teológiát Szamosújváron végezte. 1920. október 30-án szentelte pappá Hosszú Gyula szamosújvári püspök. 1921-től az aknaszlatinai (Szolotvino) Szent Mihály arkangyal templom parókusa volt. 1950. február 9-én tartóztatták le. 1950. április 7-én huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Kijevben és a Mordvin ASZSZK lágereiben raboskodott. 1956-ban szabadult. 1967 májusában hunyt el Aknaszlatinán. 1992. december 22-én rehabilitálták. Felesége, Komán Ilona volt. Gyermekeik: Anna (1921), János (1923), Mihály (1926).

Іван Марина, народився 1-го жовтня 1893-го року у Середньому Водяному. Початкову школу закінчив у Середньому Водяному та Сигіті (Румунія), гімназію в Сигіті-Мароморшському (Румунія) а теологію в Самошуйварі (Румунія). Висвячений 30-го жовтня 1920-го року єпископом Самошуйвара, Госсу Юлієм. З 1921-го року був парохом церкви Святого Архангела Михаїла у Солотвині. Жінка, Коман Ілона померла. Діти: Ганна (1921), Іван (1923), Михайло (1926). Арештований 9-го лютого 1950-го року. 7-го квітня 1950-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові Києві та лагерях Мордовської АРСР. Звільнився (коли) 1956-го року. Помер у травня 1967-го року у Солотвині. Реабілітований 22-грудні 1992-го року.