Pochil László 1910. január 29-án született Ölyvösön (Vilhivka). Az elemi iskolát Ölyvösön, a gimnáziumot Beregszászban, a teológiát Ungváron végezte. 1934. december 19-én szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. 1939-től a nagybocskói Istenszülő elhunyta templom parókusa volt. 1952. június 5-én tartóztatták le. 1952. július 23-án huszonöt év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Kijevben, Overjaton, Breszt-Litovszkban, Lintovkán, Gariban és a Mordvin ASZSZK-ban raboskodott. 1956. június 21-én szabadult. 1983. május 19-én hunyt el Beregszászban. 1990. április 20-án rehabilitálták. Felesége, Medve Mária 1969. november 2-án hunyt el Beregszászon. Gyermekeik: Ágnes (1935), Mihály (1937), György (1943).

Василь Похіл, народився 29-го січня 1910-го року у селі Вільхівка. Початкову школу закінчив у Вільхівці, гімназію в Берегові, теологію в Ужгороді. Висвячений 19-го грудня 1934-го року єпископом Стойка Олександром. Від 1939-го року був парохом церкви Успіння Богородиці у Великому Бичкові. Жінка, Медве Марія померла 2-го листопада 1969-го року в Берегові. Діти: Агнета (1935) Михайло (1937) Юрій (?) Арештований 5-го червня 1952-го року. 23-го липня 1952-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові, Києві, Оверятоні, Брест-Литовську, Лінтовцi,Гарі та Мордовській АРСР. Звільнився 21-го червня 1956-го року. Помер 19-го травня 1983-го року у Берегові. Реабілітований 20-го квітня 1990-го року.