Román Antal 1910. december 25-én született Sárdikon (Заболотне). Az elemi iskolát Sárdikon, a gimnáziumot Ungváron, a teológiát Ungváron végezte. 1936. augusztus 16-án szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. 1944-től a kökényesi (Тернове) Csodatevő Szent Miklós templom parókusa volt. 1949. június 6-án tartóztatták le. 1949. július 11-én huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Ungváron, Lembergben, Kijevben és Kazahsztánban raboskodott. 1955. október 24-én szabadult. 1990. december 6-án hunyt el Ungdarócon. A legalizáció után az ő temetése zajlott először nyilvánosan. 1992. április 16-án rehabilitálták. Felesége Tóth Anna 1991. november 17-én hunyt el Ungdarócon. Gyerekeik: Antal (1937), Miklós (1938), József (1940), Vladimir (1943), Sándor (1944), János (1946), Viktor (1947), Ferenc (1949).

Антон Роман, народився 25-го грудня 1910-го року у селі Заболотне. Початкову школу закінчив у Заболотному, гімназію та теологію в Ужгороді. Висвячений 16-го серпня 1936-го року єпископом Стойка Олександром. З 1944-го року був парохом церкви Св. Миколая Чудотворця у Тернові. Жінка, Товт Ганна померла 17-го листопада 1991-го року у Дравцях. Діти: Антон (1937), Микола (1938), Йосип (1940), Володимир (1943), Олександр (1944), Іван (1946), Віктор (1947), Федір (1949). Арештований 6-го червня 1949-го року. 11-го липня 1949-го року засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував в Ужгороді, Львові, Києві та Казахстані. Звільнився 24-го жовтня 1955-го року. Помер 6-го грудня 1990-го року у Дравцях. Після легалізації Церкви, він був першим публічно похороненим священником. Реабілітований 16-го квітня 1992-го року