Terbán Mihály 1910. november 1-jén született Beregbárdoson (Bukovec). Az elemi iskolát Beregbárdoson, a gimnáziumot Ungváron, a teológiát Ungváron, Lembergben és Olmützben végezte. 1937. július 17-én szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. A miszticei (Imszticsevo) Istenszülő elszenderedése templom parókusa volt. 1949. február 21-én tartóztatták le. Bírósági pere 1949. március 16-án volt. Huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Kijevben, Moszkvában, Kujbisevben és a Kazah SZSZK táboraiban raboskodott. 1955. január 18-án szabadult. 1985. január 21-én hunyt el Beregszászban. 1991. november 29-én rehabilitálták. Felesége Fankovics Alexandra 1960. július 2-án hunyt el Beregszászon. Gyermekeik: Katalin (1939), András (?), Alexandra (1956).

Михайло Тербан, народився 1-го листопада 1910-го року у селі Буковець. Початкову школу закінчив у Буковцях, гімназію в Ужгороді, теологію починав в Ужгороді, продовжував у Львові, а закінчив у Оломоуці. Висвячений 17-го липня 1937-го року, єпископом Стойка Олександром. Був парохом церкви Успіння Богородиці в Імстичеві. Жінка, Фанкович Александра померла 2-го липня 1960-го року у Берегові. Діти: Катерина (1939), Андрій, Александра (1956). Арештований 21-го лютого 1949-го року. Судовий процес відбувся 16-го березня 1949-го року. Засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у таборах Києва, Москви, Куйбишева та Казахської РСР. Звільнився 18-го січня 1955-го року. Помер 21-го січня 1985-го року в Берегові. Реабілітований 29-го листопада 1991-го року.